Добром зігріте серце: Оксана Іваненко (13.04 — 115 років від дня народження)

              Відома українська письменниця народилася 13 квітня 1906 року в Полтаві в сім‘Ї вчителів. Навчалася у гімназії, потім у робітничій школі. 1922 року вступила до Полтавського інституту народної освіти.  У 1926 році закінчила  факультет соціального виховання Харківського інституту народної освіти. 

В 16 років Оксана Дмитрівна іде працювати в дитячий будинок, там і почала писати твори для дітей. (Хоча спроби писати були ще в ранньому дитинстві). 

    

               У 1924 - 1925 рр. письменниця працювала вихователькою в дитячий колонії  їм. О. М. Горького  під  керівництвом  А. С. Макаренка.  Її  образ (сімнадцятирічної дівчини, що писала казки та п‘єси для вихованців колонії) Макаренко змалював у «Педагогічній поемі». 

                Після закінчення аспірантури  при Українському  науково-дослідному інституті педагогіки (1928 - 1931 рр.), керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. У 1932 - 1939 рр. працювала редактором дитячої літератури у видавництві «Молодий більшовик», у 1947-1951 рр. —  в журналі «Барвінок». 

                Ще в 1925 році в журналі «Червоні квіти» було опубліковане її оповідання «До царя». В 1930 р. вийшла в світ перша книга письменниці. А з 1933 р. вона цілком переходить на літературну роботу. 

     

                  За роки літературної діяльності Оксана Іваненко видала велику кількість книжок для дітей та юнацтва.  Вона писала про Івана Федорова («Друкар книжок небачених»), Богдана Хмельницького (однойменна повість),  Марка Вовчка («Марія»), Тараса Шевченка («Маленьким про великого Тараса», «Тарасові шляхи») та ін. 

                   Твори письменниці виховують у підростаючого покоління любов до Батьківщини, її сучасного й минулого, до людей праці, допомагають пізнавати життя, розуміти красу природи.

                    Оксана Дмитрівна відома і як талановита перекладачка казок Ганса Крістіана Андерсена, братів Грімм, сказань Павла Бажова, творів Володимира Короленка, Аркадія Гайдара та багатьох інших письменників. 

                     О. Іваненко є лауреатом премії їм. Лесі Українки (за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи», «Лісові казки» та інші твори, зібрані у п‘ятитомнику; 1974 р.).  А книга спогадів «Завжди в житті» відзначена Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1986 р.). 

                      Померла Оксана Дмитрівна Іваненко в Києві 17 грудня 1997 року. Похована на Байковому кладовищі. 

                       Крім літературних премій талановита письменниця була нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями. 

                        Пропонуємо ознайомитися з книжковою виставкою

                                             «Добром зігріте серце».