"Ні, Я жива, я вічно буду жити! Я в серці маю те, що не вмирає", - з такого крилатого вислову, що є частиною монологу Мавки з драми-феєрії "Лісова пісня" (1911) української поетеси Лесі Українки, бібліотекарі почали зустріч з вихованцями дитячого садка "Пан Пух". Творчий захід був приурочений до ювілею поетеси (155 років від дня народження).
Бібліотекарі розповіли про дитячі роки Лесі Українки , які сама поетеса порівнює з чарівним але швидкоплинним спогадом (про який вона пише у вірші "Мрія"), який зникає, як "чаклунства чародія".
З інтересом вихованці дитсадка слухали, що Леся Українка почала писати свої перші вірші у 9-ть років. У такому ранньому віці з-під її пера побачив перший вірш "Надія" (1880).
Затамувавши подих, присутні слухали, що Леся через тяжку хворобу (туберкульоз кісток), яка була діагностована у 10-ть років й унеможливила її кар'єру як піаністки, залишила заняття музикою й почала активно займатися літературою і творчістю. Саме тоді й побачили світ чи не перші віршовані поезії поетеси - "Конвалія" та "Сафо".
Потім у дружньому колі, читали відомі вірші про весну поетеси :"Давня весна", "Стояла я і слухала весну...", " Знов весна і знов надії...". Також дітям показали низку бібліотечних видань Лесі Українки.
Після прочитання літературно-казкової повісті Лесі Українки "Лілея", про хворого хлопчика Павлуся, який побачив сон про ельфів, малюки залюбки намалювали малюнки за мотивами цього твору.
Наприкінці зустрічі бібліотекарі нагадали, що творчий доробок поетеси і перекладачки Лесі Українка включає понад кілька сотень віршів, майже два десятки поем. Вона написала й низку прозових творів, є статті та фольклорні матеріали. Леся Українка була письменницею і перекладачкою. Серед перекладених нею творів - доробок німецького поета і публіциста Генріха Гейне і древньогрецького поета Гомера. Леся Українка стала символом незламності та високого мистецтва , яке не знає кордонів.
