Білокур Катерина Василівна — українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця наївного мистецтва. В основному Катерина Білокур малювала квіти. Крім квітів, вона є автором пейзажів та портретів. Аквареллю й олівцем працювала мало. Художницю більше приваблювали олійні фарби. Сама робила пензлі — вибирала з котячого хвоста волосини однакової довжини. Для кожної фарби — свій пензлик. Самотужки опанувала техніку ґрунтувався полотна.
Народилася Катерина Білокур 25 листопада (07.12) 1900 р. в селянській родині. Її малою батьківщиною було с. Богданівка колишнього Пирятинського повіту на Полтавщині(нині Яготинський район Київської області). Читати,писати і малювати навчилася самотужки. Брала участь у роботі драматичного гуртка в рідному селі.
Катерина Білокур жінка незвичайне. Вона все життя присвятила квітам, увічнюючи їх на полотнах, вважаючи їх очима Землі, вінцем краси своїми дітьми. Наділена унікальним даром бачити і сприймати світ, вона писала квіти, як ніхто до і після неї з сучасних вітчизняних і західноєвропейських майстрів пензля.
У 1949-у року художницю прийняли до Спілки художників України. У 1951 р. — нагородили орденом «Знак пошани» й присудили звання Заслуженої діяча мистецтв України, у 1956р. — Народного художника України. У видатної народної художниці з’явилися учні, яких вона навчала своєму мистецтву і світосприйняттю.
У 1954 р. до Катерини Білокур прийшло міжнародне визнання. На Мміжнародну виставку в Парижі вона відправила свої найкращі роботи «Цар Колос», «Берізка», «Колгоспне поле». За дивним збігом обставин, назад ці роботи не повернулися і подальша доля їх невідома.
10 червня 1961 р.,відразу після операції, Катерина Білокур померла. Могила народної художниці Катерини Білокур знаходиться в центрі рідного села Богданівки. У 1977-у років її домі відкрито Музей-садибу.
До 120-річчя народної художниці пропонуємо книжкову виставку
«Квіткове королівство Катерини Білокур».
Немає коментарів:
Дописати коментар