Колись Новий рік святкували восени. Тоді прикрашали двори ялинковими та сосновими гілками, стріляли з гармат та рушниць, запалювали вогні. З часом прикраси перемістилися в будинки, а свято почали відзначати в ніч з 31 грудня на 1 січня. Зараз без зеленої красуні,— символу нескінченності життя,— не обходиться жодне новорічне свято.
Спочатку ялинку прикрашали доволі просто — на гілки вішали яблука, символ райського саду. Поступово на її гілочках з‘явилися горіхи, солодощі, різнокольорові кульки, а на верхівці — зображення сонця, вирізане з цупкого паперу або ж зроблене із соломи. Певний час обов‘язковою ялинковою прикрасою було 12 стрічок — за кількістю місяців у році. Вішали також прикраси із соломи у вигляді сніжинок, зірочок, фігурок — як природних талісманів, тому що використання соломи мало сприяти врожаю у наступному році.
Немає коментарів:
Дописати коментар