Весь православний всі, дотримуючись Юліанського календаря, 7 січня відзначає Різдво — свято, яке здавна вважається одним із найважливіших і найкрасивіших у християнства. (Католицька гілка християнства традиційно святкує Різдво 25 грудня, згідно з Григорианським календарем).
Давнім символом українського Різдва є дідух — різдвяна прикраса з соломи.
Дідух, його ще називають дідо, дідочок, сніп-рай, коляда, колядник, згідно із традиціями, — це останній обжинковий сніп. Овес, жито, пшениця, льон — його основні складові. Солом’яний оберіг — це дух предків, дідів, збереження традицій і пам’яті родини. Це символ доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі. Традиція ставити в оселі на покуті дідуха походить ще з дуже давніх часів. У дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, символом пам’яті про предків.
Святковий сніп перебував у хаті протягом тижня (подекуди навіть до Водохреща). Його присутність привносила в родину святковий настрій, затишок і святковість. У народі казали «Дідух до хати — біда з хати».
У наш час сніп часто замінює невеликий букет із колосків, різних сухих трав та квітів, безсмертників. Проте приємно, що щороку дедалі більше українців відновлює традицію ставити на Різдво у своїх оселях дідуха. Дідух, сіно, різдвяні традиції мають позитивний заряд енергії, дають нам відчуття таємності і свята.
До Різдва ми підготували святкову книжкову виставку з цікавим матеріалами
«Дідух до хати — біда з хати: таємниці Різдва».
Немає коментарів:
Дописати коментар