(03.12.1722 - 29.10.1794)
Григорій Савич Сковорода - просвітитель, філософ, поет, педагог; найвидатніша й найпомітніша постать у духовно-культурному житті України 18-го століття.
Дослідники філософського доробку Г.Сковороди порівнюють його з давньогрецьким філософом Сократом.
Український мандрівний філософ уособлював розумове пробудження суспільства кінця 18-го ст. Про значний авторитет творчості Сковороди серед на селення України свідчать слова М. Костомарова зі статті "Слово про Сковороду" (1861р.):"Мало можна вказати таких народних осіб, яким був Сковорода і яких би так пам'ятав і поважав народ…"
Григорій Сковорода в молоді роки.
Ідеї, розвинені Сковородою, були спрямовані на утвердження щастя не для обраних і не в потойбічному житті, а для всіх людей праці на землі. Григорій Сковорода вважав, що духовне відродження людей, праця за покликанням автоматично приведуть до злагодженого функціонування суспільства.
Твори Г. Сковороди пройняті вірою в людський розум, у можливість знищення бідності, ворожнечі між людьми. Сковорода порушував важливі морально-етичні проблеми свого часу, утверджував високі загальнолюдські ідеали.
Він жив згідно з власним ученням, подаючи приклад органічної відповідності духу і слова, вчинку і вчення, являючи доброчесність, душевну гармонію, сердечный лад.
На надгробку великого українського філософа, згідно з його заповітом, зроблено напис: "Світ ловив мене, але не впіймав". Так, світ не опанував його, бо він - переможець у боротьбі за себе, за Людину.
Пропонуємо книжкову виставку
"Мандрівний мудрець Григорій Сковорода"
Немає коментарів:
Дописати коментар